пробачати — 1 дієслово недоконаного виду пробачати пробачати 2 дієслово недоконаного виду пророкувати діал … Орфографічний словник української мови
вибачати — вибачити (кому й без додатка виявляючи поблажливість, пробачати провину), пробачати, пробачити, прощати, простити, дарувати … Словник синонімів української мови
милувати — I милув ати у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) нар. поет., розм.Пестити кого небудь, виявляючи свою прихильність, ніжність; голубити (у 1 знач.). 2) Бути джерелом приємних почуттів, бути приємним для кого небудь. •• Милува/ти о/ко (о/чі … Український тлумачний словник
пробачити — див. пробачати I … Український тлумачний словник
пробачливий — а, е. Здатний пробачати; вибачливий. || Який виражає прощення за провину, поблажливість; який виражає прохання пробачити … Український тлумачний словник
прощати — а/ю, а/єш, недок., прости/ти, прощу/, прости/ш, док. 1) перех. і неперех., кому, кого і без додатка. Пробачати чию небудь провину; виявляти поблажливість до когось. 2) у формі наказ. сп. прости/, прості/ть, неперех., у знач. вставн. сл.… … Український тлумачний словник
дарувати — 1) (кому що передавати у власність безоплатно), презентувати; давати, дати, підносити, піднести (перев. зі сл. подарунок , дар тощо); обдаровувати, обдарувати, задаровувати, задарувати, задарити, обдавати (кого чим перев. у значній кількості);… … Словник синонімів української мови
