пробачати

пробачати
I -а́ю, -а́єш, недок., проба́чити, -чу, -чиш, док., перех., кому і без додатка.
Виявляючи поблажливість до кого-небудь, прощати щось; вибачати.
••

Проба́чте (пробача́йте) ; Прошу́ проба́чити — а) (кому і без додатка) уживається як вибачення за що-небудь зроблене, як вияв перепрошення; б) уживається у значенні вставного слова для вираження сумніву, протесту, заперечення, незгоди з чим-небудь і т. ін.

Проба́чте на [цьо́му (цім)] сло́ві — уживається як форма вибачення за вжиті в розмові різкі або непристойні слова.


II -а́ю, -а́єш, недок., перех. і без додатка, діал.
Пророкувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "пробачати" в других словарях:

  • пробачати — 1 дієслово недоконаного виду пробачати пробачати 2 дієслово недоконаного виду пророкувати діал …   Орфографічний словник української мови

  • вибачати — вибачити (кому й без додатка виявляючи поблажливість, пробачати провину), пробачати, пробачити, прощати, простити, дарувати …   Словник синонімів української мови

  • милувати — I милув ати у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) нар. поет., розм.Пестити кого небудь, виявляючи свою прихильність, ніжність; голубити (у 1 знач.). 2) Бути джерелом приємних почуттів, бути приємним для кого небудь. •• Милува/ти о/ко (о/чі …   Український тлумачний словник

  • пробачити — див. пробачати I …   Український тлумачний словник

  • пробачливий — а, е. Здатний пробачати; вибачливий. || Який виражає прощення за провину, поблажливість; який виражає прохання пробачити …   Український тлумачний словник

  • прощати — а/ю, а/єш, недок., прости/ти, прощу/, прости/ш, док. 1) перех. і неперех., кому, кого і без додатка. Пробачати чию небудь провину; виявляти поблажливість до когось. 2) у формі наказ. сп. прости/, прості/ть, неперех., у знач. вставн. сл.… …   Український тлумачний словник

  • дарувати — 1) (кому що передавати у власність безоплатно), презентувати; давати, дати, підносити, піднести (перев. зі сл. подарунок , дар тощо); обдаровувати, обдарувати, задаровувати, задарувати, задарити, обдавати (кого чим перев. у значній кількості);… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»